Тези Марийона

Тези

 

вступної статті Жан-Люка Марійона

: Bayard, 2007)

 

декартознавстві

 

– як “математика”), постійне звертання до покажчиків, підготованих на ЕОМ – щоби забезпечити картезіанську автентичність лексики, як тієї, що пояснює, так і тієї, яку пояснюють.

.

 

 

 

із Бурманом”), і також — не обходячи мовчанкою ще якісь (випадок «Утрехтської суперечки» і більшості ранніх творів).

 

Альк’є.

 

 

 

чи супротивностей.

 

собору, про докази існування Бога, про Євхаристію тощо).

. питань він брав участь, чим відрізнявся від інших, які питання іґнорував. Бо як не буде цього, відкриється шлях для інтерпретацій без гальм.

 

.

Бейсад, настала черга Принципів!!!) А щодо інших творів – старі вже видання й досі домінують.

 

 

 

тощо. Вони краще розуміли його, ніж будь-який історик філософії у світі. І вони не так заперечують чи спростовують, як показують вплив картезіанських тез на них. Через наступників ми бачимо, що саме цікавило Декарта.

 

Не дарма ж дві найпотужніших сучасних традиції (феноменологія і аналітична філософія – в них, спільне походження, навіть, в якомусь сенсі, картезіанське) найбільше актуалізували картез.дослідж. і відкрили перед ними перспективу. На них треба спиратись, бо впадемо у дріб’язковість. «Ерудиція без концепту сліпа, концепт без ерудиції – порожній».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *